автор:
|
| назва:
| Енциклопедія історії України Т 10
| видавництво:
| Наукова Думка
| рік:
| 2012
| сторінки:
| 944
| мова:
| українська
|
Анотація: За нелегальний перехід радянського кордону закарпатських втікачів в
СРСР засуджували на три і більше років ув´язнення. Покару вони відбували
в таборах ГУЛАГу, розташованих на півночі європейської частини,
Далекому Сході і у Сибіру колишнього Радянського Союзу. Після амністії у
листопаді 1942 року за клопотанням уряду Чехословаччини як громадяни
цієї країни придатні до військової служби вступали в чехословацьку
військову частину, що формувалася в Бузулуці Оренбурзької області
Російської Федерації, і в складі Червоної армії пройшли з боями від
Соколова на Харківщині до Праги, беручи участь в операціях з визволення
України і Чехословаччини. Багато з них після війни залишилися в
чехословацькій армії на командних посадах і виросли до старших офіцерів і
генералів. Але амністія лише частково вирішувала справу закарпатських
втікачів. Жінки, крім тих не багатьох, що теж стали воїнами згаданої
військової частини, діти, представники неслов´янських національностей -
євреї, угорці, румуни, німці, особи, непридатні до військової служби,
підозрювані органами НКВС у шпигунстві та у причетності до
антирадянських націоналістичних організацій - надалі залишалися в
таборах аж до 1947 року. Доля багатьох дітей невідома і донині. Збірник
архівних документів і матеріалів про закарпатських втікачів в СРСР у
1939-1941 роках друкується вперш | 
