Анотація: Недаремно цикл «Три літа» завершується «Заповітом». Тяжко хворий поет турбується про долю України. Навіть після смерті він не хоче розлучатися з нею, з її ланами, з Дніпром, з його кручами. Поет розуміє, що народ тільки тоді може здобути національну й соціальну свободу, коли «понесе з України у синєє море кров ворожу...». Тільки боротьба з гнобителями дасть позитивні наслідки для побудови «вольної, нової» сім'ї народів. Саме в такій сім'ї поет заповідає згадати його «незлим тихим словом». Отже, «Заповіт» слід сприймати як бойову програму поета.